Страх – це захисний стан, при якому наш організм максимально мобілізується для виживання, тобто готовий «втекти або захищатися». Дехто згадає ще «вдавай мертвого», але це – механізм виключення. Навіть серед опосумів лише одна шоста популяції здатна провернути такий трюк.
Отже, під час небезпеки останнє, що потрібно нашому організму, – непритомніти. Щоправда, є кілька «АЛЕ»!
Перше “але”: страх крові
Наш мозок сприймає вигляд крові як власну крововтрату. І робить усе, щоб не допустити або позбутися цього. Спазм периферичних судин (який ми помітимо як блідість), рефлекторне зниження тиску – і ми непритомніємо. Кровотеча є дуже небезпечна для організму; нема коли розбиратися, чия кров, треба якомога швидше вжити заходів.
Друге «але»: різкий і сильний стимул
Деколи буває, що сильний стимул на ослаблену психіку викликає «перевантаження», відбувається парадоксальна реакція, знижується тиск і людина зомліває.
Для цього потрібні певні умови:
Таке трапляється рідко і, правду кажучи, з огляду на особливості говорить про страх радше як про симптом перевтоми.
Як діє страх на організм?
Припустімо, на нас нападає хижак, наш організм починає виробляти гормони, які мобілізують організм:
Частішає серцебиття і підскакує тиск, щоб донести кисень до м’язів. Звертаю увагу: тиск підвищується! Непритомніємо, коли тиск знижується.
Через сп’яніння киснем спостерігаються певні психічні зміни:
Помножимо це на «ватні ноги» через відтік крові й отримаємо близький за відчуттями стан до зомління, тільки от тями ви не втратите.
Ми вже говорили про перевтому вище, але є також низка станів, коли стрес може бути тригером, що запускає процеси, які призводять до зомління:
Найчастіше таке трапляється при панічному розладі. Про його лікування ви можете почитати в статті “Подолати панічний розлад”.
Про поширені причини тривожних розладів можете ознайомитися в статті “Лікування тривоги”.
Просто від страху знепритомніти не можна. Дуже рідко він запускає стани, що викликають зомління, але лікувати потрібно тоді не страх, а розлад.
Однак паніка викликає низку дуже схожих симптомів на втрату свідомості, саме тому багато хто й думає: «Я ось-ось упаду».
Так само не варто забувати про вторинну вигоду. Дехто свідомо чи несвідомо непритомніє, аби уникнути неприємних явищ.