Єльський центр емоційного університету презентував дослідження, яке показало, що сприяння й підтримка в школі та на роботі допомагають творчому процесу, появі більшої кількості ідей та сміливості їх вираження.
Дослідники вирішили виміряти ставлення до творчості: які виникають думки й почуття, коли стикаєшся з творчою роботою. Старшокласників і студентів запитали: що могло б трапитися, якби вони поділилися оригінальними ідеями з іншими. Аналізуючи відповіді, науковці виявили три фактори, які можуть бути перешкодою у вираженні творчих ідей.
Те, як ідею сприймуть. Студенти і школярі переймаються можливими негативними соціальними наслідками при озвученні власних ідей: чи не подумають однокласники, що їхні ідеї дурні, чи не будуть сміятися з них, раптом вчителі вважатимуть їх нешанобливими.
Дотримуватися перевіреного й правильного. Іншими словами, краще бути в безпеці, ніж проявляти оригінальність і креативність. Ця стратегія добре відома вчителям і професорам, коли їхні учні допитуються, що конкретно потрібно зробити для виконання самостійної лабораторної роботи, тобто шукають універсальну формулу. Натомість педагоги хочуть, аби учні самі подумали і зробили висновки.
Сміливість для того, щоби бути творчим. Цей фактор – частина особистісної складової. Люди з такою рисою характеру схильні обговорювати й ділитися ідеями, не вичікуючи особливого моменту. Вони більш відкриті для нового досвіду й готові застосовувати його в різних сферах – від мистецтва до науки й підприємництва.
Також науковці дослідили роль шкільного клімату у формуванні творчості серед учнів. Враховувалося кілька факторів: якість освіти, емоційна та фізична безпека, дружнє ставлення викладачів, зовнішній вигляд школи.
У школах, де активно ширилися плітки, спостерігався великий розрив між учителями та учнями, що пов’язано з інтенсивним очікування негативних наслідків. Натомість висока якість викладання, підтримка й лояльність педагогів мала позитивний і стабільний вплив на прояви творчих ідей.
Коли ж опитували дорослих, з’ясувалося, що тільки половина з них має право голосу на роботі, а отже, такі працівники не розвивають свою креативність. Так само рівень творчості залежить від того, наскільки організація цінує, заохочує та нагороджує її.
Уроки цього дослідження очевидні: якщо викладачі хочуть підготувати учнів до роботи в майбутньому, а керівники організацій – отримати вигоду з творчості та інновацій співробітників, їм слід створити клімат, який дає можливість висловлювати пропозиції, поважає різноманітність і цінує побудову стосунків.
Взаємовідносини, які служать взірцем (між педагогами та іншими дорослими в школі або між лідерами організації), особливо важливі для загального тонусу організації. Завдання на майбутнє полягає в тому, аби на громадському та індивідуальному рівні змістити ставлення до творчості з побоювання на цікавість і сміливість.
https://www.psychologytoday.com/intl/blog/creativity-the-art-and-science/202008/why-creativity-takes-courage