Являють собою стратегії захисту від активації схем.
Капітуляція
Поступливий капітулянт
Поводиться пасивно, покірно, “применшує” себе поряд з іншими. Через страх перед конфліктом, знехтуванням або через потребу схвалення й визнання така людина готова відмовлятися від своїх бажань, придушувати власні потреби та емоції, терпіти погане поводження, підкорятися оточенню.
Безпорадний капітулянт
У режимі безпорадної капітуляції людина почувається безсилою, залежною, неефективною, пасивною або застряглою. Вона ідеалізує інших, сприймаючи їх як сильних, компетентних, потенційних рятівників, здатних вирішити її труднощі. Вона може говорити про складнощі й потреби, але справжній зв’язок із вразливістю відсутній. Людина в режимі безпорадної капітуляції переконана: аби бути гідною і заслуговувати на турботу, слід продемонструвати свої потреби через видимі прояви – безпорадність, фізичну вразливість або слабкість. Режим «безпорадної здачі» може бути пов’язаний із «вивченою безпорадністю» в дитинстві, яка призвела до того, що людина почувалася переможеною, пригніченою, паралізованою страхом бути знехтуваною, покинутою чи приниженою.
Капітулянт, що жаліється (Self-Pity Victim)
Людина бачить себе жертвою. Вона вважає світ несправедливим. Переконана, що інші володіють владою, а сама вона безсила, тому відмовляється брати відповідальність за зміни.
Уникнення
Відсторонений захисник
Психологічне уникнення болю, який спричиняє схема, за допомогою емоційного відсторонення. Супроводжується відчуттям внутрішньої порожнечі, нудьгою, зловживанням ПАР, переїданням, самоушкоджувальною поведінкою.
Уникнення
Людина докладає зусиль, аби не опинятися в ситуаціях, які спричиняють стрес, дискомфорт і негативні емоції. Поведінка уникнення може призводити до бездіяльності, значного обмеження активності, соціальної ізоляції.
Злий захисник
Цій частці властива так звана “стіна гніву”, яка є захистом себе від інших. Людина маскує справжні почуття й потреби за обуренням і гнівом. Оточення сприймається як загроза. Людина агресивно його відштовхує, тримає на безпечній відстані, захищаючи внутрішню дитину.
Відсторонено-самозаспокоювальна
Людина прагне відключитися від негативних емоцій, відволікаючи себе, заспокоюючи або стимулюючи, як правило, заняттями адиктивного або компульсивного характеру (зловживання психоактивними речовинами, ігроманія, комп’ютерна залежність, екстремальний спорт, переїдання, трудоголізм, шопоголізм, безладне статеве життя тощо).
Гіперкомпенсація
Самовозвеличувальна частка
Людина в цьому стані переконана: вона краща за інших, наділена особливими правами і може робити те, що іншим не дозволено. Вона зосереджена на собі, вимагає захоплення й поваги, ігнорує емоції та потреби інших людей, егоїстична й амбітна, поводиться зарозуміло, часто образливо, підкреслюючи свій особливий статус і виявляючи зверхність.
Прагне схвалення й визнання
Такі люди намагаються отримати увагу та схвалення інших за допомогою екстравагантної, неадекватної та показової поведінки. Зазвичай вона є способом коупінгу до відчуття самотності та відсутності визнання.
Гіперконтроль
Людина в цьому стані намагається захистити себе від уявної або реальної загрози шляхом надмірного контролю, занадто акцентуючи увагу на проблемі або занурюючись у тривалі повторювані роздуми. Існують різні форми такої поведінки:
Перфекціоніст-контролер як зосередження на перфекціонізмі, щоб отримати контроль та запобігти невдачам та критиці.
Параноїк-контролер як зосередження на пильності, скануванні інших людей на ознаки недоброзичливого ставлення. Може контролювати інших, аби захиститися від очікуваної загрози й переслідування.
Гіпераналізатор-контролер: надмірний аналіз подій, думок, своїх та інших людей.
Сварливий гіперконтролер звинувачує, критикує оточення, аби контролювати його та керувати ним.
Самокараючий гіперконтролер надмірно компенсує страх перед нападом або покаранням, звинувачуючи себе з метою відновлення ілюзії контролю. Самопокарання може також функціонувати як спроба самовдосконалення, заспокоєння, зменшення ризику бути приниженим чи покараним (іншими або власним внутрішнім Критиком), спроба підвищити передбачуваність і контроль над стражданням та болем або спокутувати невирішену провину чи сором.
Непереможний гіперавтономний гіперконтролер почувається нездоланним, незгубним, потужним. Людина прагне бути невразливою, бути «на вершині», поводячись у спосіб, який є самодостатнім і заперечує потребу в емоційному зв’язку з іншими.
Агресор-нападник
Застосовує агресію та залякування, щоб отримати бажане або захиститися від імовірної чи реальної загрози.
Маніпулятор
У цьому стані людина бреше, маніпулює, шахраює, щоб досягти своєї мети, уникнути покарання або використовувати інших для своєї вигоди. Ця частка доволі часто присутня у злочинців, але трапляється і в деяких нарцистичних особистостей.
Частка хижака
У цій частці людина холодно, безжально й обачливо планує і втілює в життя усунення загрози, суперника, перешкоди або ворога. Якщо частці агресора-нападника властиві “гарячі” прояви агресії, то частка хижака характеризується холодною, безжальною агресією. Ця частка присутня тільки у психопатичних антисоціальних особистостей.
