Путівник по емоціям
Ви коли-небудь спостерігали за людьми навколо вас? Якщо так, то ви напевно помітили той факт, що в кожного є багатий внутрішній емоційний світ. Кожен перебуває в центрі своєї історії, зі своїми героями й лиходіями, поворотами сюжету, боротьбою та успіхами. Ми всі прагнемо жити щасливим життям. То чому ж нам іноді буває так важко?
У цій статті ми дізнаємося, чому емоції важливі, і подумаємо про те, як вони можуть втручатися в наше життя.
Чому в нас є емоції?
- Емоції мотивують нас, вони змушують нас хотіти щось робити.
Проведемо швидкий експеримент. Уявіть, що ви якось прокинулися без жодних емоцій.
Як би ви вирішили, що робити в цей день? Як дізнатися, що важливо, а що ні? Якби у вас не було жодних емоцій, чи було б приємно лежати в теплому, зручною ліжку? Ви були б раді піти на роботу? А якби не пішли, чи турбувалися б ви про наслідки? А якби назустріч вам їхала вантажівка, чи поквапилися б ви перебігти дорогу? Навіщо взагалі щось робити?
- Емоції як сигнальна система безпеки
Емоції повідомляють про те, що важливо особисто для нас. Як лампочки, які спалахують, коли наші потреби не задоволені або ж є загроза цього.
- Емоції допомагають інтегрувати наш досвід, дають нам сенси й напрямки.
Ми сумуємо, коли розлучаємось із друзями або не можемо отримати, те що нам дуже-дуже хочеться. У смутку немає нічого поганого. Це лише сигнал – відбувається щось важливе для нас. І якщо обставини складаються не на нашу користь, смуток допомагає звернути увагу на наші цінності.
Кожну хвилину життя емоції допомагають визначати, яке саме рішення ми маємо прийняти. Навколишній світ і думки в нашій голові постійно викликають емоційні реакції. І часто нами керує бажання змінити або зберегти емоційний стан – лишити хороші почуття або уникнути поганих.
Різні емоції спонукають нас діяти по-різному
Вам колись хотілося кричати на того, хто вас розлютив? Або обійняти того, кому дійсно сумно? Вам коли-небудь кортіло з’їсти останній шматок торта? Усі ці бажання викликані нашими емоціями.
Емоції змушують нас хотіти діяти, а різні емоції направляють нас до різних дій.
Еволюція емоцій
Як і все живе на Землі, люди походять від інших організмів. Наше біологічне «обладнання» дуже схоже на те, що є в інших видів, навіть якщо наше психологічне «програмне забезпечення» відрізняється. Аби зрозуміти емоції, ми повинні думати про те, що вони прийшли від і що вони еволюціонували для.
Звідки взялися наші емоції?
З погляду еволюції людський спосіб вирішення проблем (думати про них, свідомо зважувати всі за і проти) з’явився у світі нещодавно. Тварини не думають, як ми, але протягом мільйонів років вирішують складні проблеми на кшталт «Чи варто мені їсти нову їжу, яку я знайшов?», «Це місце безпечне для сну? ». Як вони це роблять? Емоції та почуття спонукають їх вирішувати, як саме діяти.
Як емоції працюють в інших тварин?
Простіше кажучи, емоції та почуття допомагають тваринам визначити, до чого можна наближатися, а чого краще уникати.
- Уникання може принести чималу користь. Якщо тварина відчуває страх при зустрічі з чимось новим, вона буде обережною або, можливо, взагалі уникне зустрічі з ним. Якщо звір відчуває відразу, коли пробує щось нове, він уникатиме цього в майбутньому. Гірка на смак їжа часто містить токсини, тому тваринам корисно відчувати огиду, яка ніби говорить: «Гей, не їж це! » Ці рішення впливають на виживання тварин: ті, хто виявляє обережність, живуть довше за тих, хто цього не робить. А отже, мають більше можливостей для відтворення та передачі своїх генів – і тому ви (і ваші гени) є нащадками тварин, які вижили, застосувавши цю стратегію.
- Емоції заохочення теж впливають на виживання. За мільйони років тварини були «запрограмовані» на те, щоб отримувати задоволення і наближатися до речей, які допомагали їхнім предкам вижити і розмножуватися. Багато видів тварин віддають перевагу теплу, а не холоду; сухому, а не мокрому; смачному, а не гидкому. Ми теж тварини, ми є продуктом мільйонів років еволюції, і теж «запрограмовані» обирати те, що змушує нас почуватися добре.
Емоції як проблеми
У певному сенсі дивно думати про емоції як про проблему. Зрештою, відчувати їх – нормальний людський досвід, і вони часто є хорошим дороговказом. Почуття нервозності може підштовхнути нас бути обережними. Почуття провини допоможе виправити помилки, яких ми припустились. А почуття того, що ми розлюбили, – закінчити нещасливі стосунки. Однак емоції можуть змусити нас страждати, тому давайте подумаємо, чому це має бути так.
Проблема емоцій печерної людини в 21 столітті
Наші розвинені емоції та біологічне «обладнання», можливо, були запрограмовані на виживання в минулому, але вони повинні справлятися з життям у 21 столітті. Це робить нас вразливими до безлічі проблем.
Наприклад, наше «програмування» передбачає насолоду від висококалорійної їжі. Жир, цукор і сіль зазвичай змушують нас почуватися добре, тому ми шукаємо більше цих продуктів. Це мало сенс у середовищі, де було мало багатих калоріями харчів (а коли їх важко дістати, хороша стратегія – максимально використовувати їх, поки є змога). Але ця любов до їжі, багатої сіллю і цукром, викликає проблеми тепер, коли вони легко доступні. Ми мусимо навчитися регулювати свої бажання, а це не завжди просто.
Інший приклад нашого «програмування» стосується чужаків. Історично люди жили відносно невеликими групами – вони зазвичай знали більшість одноплеменців. «Сторонні» часто були небезпечними, до них ставилися з підозрою. Правило не так добре працює в сучасному світі. Ми живемо в містах із тисячами або мільйонами інших людей і не сподіваємося пізнати їх усіх. Чи варто дивуватися, що дехто з нас схильний до підозрілості, осуду або тривоги?
Отже, емоції еволюціонували, щоб допомогти тваринам виживати, а не робити їх щасливими. З огляду на це, наша робота зводиться до того, аби зрозуміти, як ми з такими успадкованими емоціями можемо жити кращим життям.
Коли емоції стають проблемою?
Дехто вважає за краще розглядати емоції як дороговказ, а не як проблему. Вони запитують себе: «До чого спонукає мене це сильне почуття?», «Що говорить мені моє серце (або нутро)?» Ми не стверджуємо, що з емоціями щось «неправильно». Але у психологів є кілька правил, коли емоції можуть стати проблематичними:
- Сильні почуття тривають занадто довго
Наприклад, коли (нормальна) хандра після пологів переходить у післяпологову депресію. Або коли (нормальне) сильне почуття горя зберігається протягом багатьох років після втрати коханої людини.
- Вони заважають нам жити своїм життям
Наприклад, ми відчуваємо таку тривогу, що боїмося виходити з дому, зустрічатися з людьми. Або почуваємося настільки сумними й позбавленими мотивації, що геть нічого не робимо. У всіх нас є цілі (плани) і цінності (речі, які важливі для нас особисто), і варто досліджувати емоції, коли вони блокують наше просування до них.
- Вони непропорційні тому, що більшість інших людей відчували б у цій ситуації
Наприклад, певна сором’язливість є нормальним явищем, але декого поруч з іншими людьми охоплює тривога, яка паралізує. Це називається соціальний тривожний розлад (і його можна успішно лікувати).
Після травматичної події часто виникає настороженість. Але деякі люди, у яких розвивається посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), роками відчувають сильний страх.
- Ми боїмося власних тілесних почуттів
Багато хто боїться відчуттів у власному тілі. Наприклад, коли Анна перебувала в місці, де відчувала себе під замком, у неї виникала задишка і шалений страх. Вона думала, що втрачає контроль над своїм тілом і от-от знепритомніє. Насправді вона просто переживала нормальні відчуття неспокою і не могла зомліти.