Схема – терапія: позитивні схеми.

Автор: Олеся Шекеня

Позитивна схема: що це?

Позитивними схемами називають широкі, всеосяжні життєві теми/шаблони, що складаються зі спогадів, емоцій, знань, нейробіологічних реакцій, які стосуються самого себе та взаємин з оточенням, які виникли в дитинстві або підлітковому віці та розвивалися протягом життя. Наявність таких схем призводить до здорового функціонування та адаптивних поведінкових установок.

Визначення позитивної моделі виховання

Позитивна модель виховання включає поведінку, тон, емоції, установки, переконання й цінності, які призводять до задоволення основних потреб у прив’язаності. В результаті розвивається надійна прив’язаність, позитивні схеми й адаптивні поведінкові установки.

Після досліджень Джордж Локувуд, сертифікований схема-терапевт і супервізор, сформулював і запропонував 7 моделей позитивного виховання, які сприяють розвитку 14 позитивних схем.

Схема – терапія: позитивні схеми. - фото № 1

7 позитивних моделей виховання:

  1. Емоційне виховання й безумовна любов (Emotional Nurturance and Unconditional Love)

    Характеристика моделі: батьківська фігура сповнена тепла й любові; дитина відчуває, що її глибоко розуміють, вона може говорити відкрито і з достатнім емоційним простором, бути самою собою. Дитина впевнена, що батьки пам’ятають про її потреби вдень і вночі і будуть поруч з нею під час сильного стресу/кризи. Емоційно відкрита, експресивна батьківська фігура використовує саморозкриття, яке допомагає зміцнити близькість, шанобливе й терпляче ставлення до помилок дитини, а також з готовністю визнає свої помилки.

  2. Гра та емоційна відкритість (Play and Emotional Openness)

    Характеристика моделі: спонтанність, взаємна гра, яка в подальшому сприяє емоційній відкритості, розкриттю внутрішнього «Я».

  3. Підтримка автономії (Autonomy Support)

    Характеристика моделі: віра у здатність дитини досягти успіху в поставлених цілях; гордість за дитину, яка досягає успіху в чомусь важливому, зосередженість на тому, що дитина зробила добре, без потреби вказувати на помилки чи недоліки.

  4. Надання автономії (Autonomy Granting)

    Характеристика моделі: повага до вибору та приватного життя дитини; повага до її здатності орієнтуватись у повсякденному житті без частого коучингу чи моніторингу; допомога дитині в тому, щоби вона відчувала себе автором, творцем свого життя.

  5. Надійність (Dependability)

    Характеристика моделі: послідовність, надійність, відповідальність з боку батьків; захист, підтримка, виконання обіцянок.

  6. Внутрішня цінність (Intrinsic Worth)

    Характеристика моделі: допомагає дитині не ставити перемогу чи отримання статусу/грошей вище, ніж справедливість і шанобливе ставлення до інших, змогу залишатися вірною самій собі.

  7. Упевненість та компетентність (Confidence and Competence)

    Характеристика моделі: батьківська фігура насправді є та постає перед дитиною як сильна, стійка, передбачувана; ефективна в досягненні цілей, має реалістичні очікування.

Схема – терапія: позитивні схеми. - фото № 2

14 позитивних схем відносяться до таких основних чотирьох категорій :

Зв’язок і прийняття:

  • емоційне наповнення / близькість – здатність створювати близькі стосунки зі значущими людьми, яка проявляється в розкритті особистих потреб, почуттів і думок, здатність приймати і давати любов, тепло;
  • соціальна приналежність – здатність встановлювати контакти з оточенням; відчуття того, що люди поділяють одні й ті ж цінності та інтереси; здатність знаходити точки дотику з іншими;
  • емоційна відкритість – здатність комфортно висловлювати свої почуття з людьми, які подобаються, поводитися невимушено та природно, бути спонтанним;
  • здоровий особистий інтерес/турбота про себе – людина турбується про близьких, але при цьому без відчуття дискомфорту може приймати турботу і про себе; вважає свої потреби такими ж важливими, як і потреби інших; комфортно почувається у стосунках, коли треба прислухатися до проблем інших, при цьому іншим людям не менш цікаво слухати про проблеми цієї людини; отримує задоволення, коли робить щось для інших, проте намагається знайти час і для себе.

Здорова автономія та продуктивність:

  • здорова впевненість у собі/компетентність: людина відчуває свою самостійність у повсякденному житті, вважає себе незалежною, довіряє власним судженням, упевнена в здатності вирішувати більшість буденних проблем;
  • здорові кордони/розвинута Самість: людина змогла відокремитися від своїх батьків і стати незалежною особистістю, як і більшість людей її віку; змогла налагодити власне життя та не занадто занурюватись у проблеми батьків, а вони – у її. У стосунках встановлює здорові кордони: із батьками – конфіденційність без почуття провини за те, що не ділиться всім із ними; має відчуття власної ідентичності, відмінної від батьків та партнера;
  • стабільна прив’язаність: дозволяє в дорослому віці підтримувати стабільні та передбачувані стосунки з іншими людьми, які будуть поруч, коли ви їх потребуєте; людина впевнена у тому, що близькі не залишать її, а отже, немає потреби за них чіплятись. Якщо все ж сталося щось неприємне, людина переконана, що сама з цим впорається.

Реалістичні стандарти та взаємність:

  • реалістичні очікування: людина зазвичай реалістично ставиться до очікувань від себе; їй не обов’язково бути найкращою, аби отримати задоволення від виконаної роботи; приймає власну неідеальність, її влаштовує виконання завдань на рівні «достатньо добре»; в цілому вважає себе відповідальною, але при цьому може не хвилюватися про деякі речі, вміє їх «відпускати»; намагається доводити справи до кінця, але залишає достатньо часу для відпочинку та розваг, не турбуючись про не доведені до кінця справи;
  • емпатичний розгляд/повага до інших: коли людині відмовляють у допомозі, вона спокійно це сприймає, не намагаючись домогтися свого; дотримується тих же правил та обмежень, що й інші, та не чекає особливого ставлення до себе; може прийняти більшість ситуацій, у яких не дозволено робити що заманеться та погоджується з рішеннями інших; відчуває, що пропозиції інших людей такі ж цінні, які і її власні;
  • самостійність суджень: людина відчуває себе значимою для інших; їй не потрібно багато похвали або компліментів від інших, щоб відчути себе гідною людиною; не потрібно для цього і багато грошей або знайомства з важливими людьми;
  • співчуття до себе: людина може пробачити собі, якщо припустилася помилки, при цьому не відчуває, що заслуговує на покарання; не страждає в ситуаціях, якщо зазнала невдачі; якщо не доклала всіх зусиль у якійсь діяльності, то не думає, що обов’язково зазнає невдачі; не залежно від життєвих обставин, вважає себе хорошою і гідною людиною;
  • базове здоров’я /оптимізм: людина зазвичай почувається в безпеці, що їй нічого не загрожує (наприклад, серйозні фінансові проблеми, хвороби, люди, які можуть завдати болю) і що все буде гаразд; є відчуття фінансової стабільності: що буде достатньо грошей, аби прожити в майбутньому, немає страху втратити все; почувається фізично здоровою і, якщо лікар не діагностував серйозну хворобу, даремно не турбується про власне здоров’я.

Кваліфікація та розумні межі

  • успіх: людина оцінює себе в роботі і/або навчанні не гірше за інших або навіть краще, вважає себе компетентною, такою ж здібною, розумною і талановитою, як і більшість людей у ​​своїй роботі;
  • здоровий самоконтроль: зазвичай людині вдається себе дисциплінувати для виконання рутинних і нудних завдань, вона проявляє наполегливість, якщо не вдається досягнути мети; може пожертвувати почуттям негайного отримання задоволення заради досягнення довгострокової мети; може змусити себе робити те, що не подобається, якщо знає, що це принесе користь.  

 

Схема – терапія: позитивні схеми. - фото № 3

Згідно з дослідженнями, у старшому віці негативні схеми спрацьовують частіше через такі фактори, як вихід на пенсію, втрата партнера, соматичні захворювання. Тому фокус на позитивних схемах цілком може бути ефективним альтернативним підходом, на відміну від роботи з негативними схемами, яким, як правило, приділяють забагато уваги. 

Робота з позитивними схемами може допомогти зміцнити режими здорової дорослої людини (про які є стаття в нашому блозі тут), змінити негативний погляд на життя, досягнути почуття власної гідності, яке має вирішальне значення для підтримки психічного здоров’я. Робота з позитивними схемами може стати важливим засобом для пробудження позитивних аспектів життя людини, яка звернулася по допомогу до психотерапевта, а також для зміцнення терапевтичних стосунків. 

Джерела, використані для цієї статті:

  1. George Lockwood, Ph.d., матеріали вебінару «Розвиток позитивних схем через задоволення 7 основних потреб у прив’язаності», травень 2021;
  2. Positive schemas in schema therapy with older adults: clinical implications and research suggestions Arjan C. Videler, Rita J.J. van Royen, Marjolein J.H. Legra and Machteld A. Ouwens;
  3. Positive Clinical Psychology and Schema Therapy (ST): The Development of the Young Positive Schema Questionnaire (YPSQ) to Complement the Young Schema Questionnaire 3 Short Form (YSQ-S3) John Philip Louis, Alex Mathew Wood, George Lockwood, Moon-Ho Ringo Ho