Тривога – це цілком нормальна реакція організму на сигнали загрози. Здорова реакція має такі етапи:
Тахікардія
Прискорюється серцебиття та дихання, аби пришвидшити процеси обміну для ефективної роботи в умовах підвищеного навантаження.
Поверхневе дихання
Організм потребує більше кисню та надсилає в мозок сигнал про те, що треба активніше дихати. Дехто інтерпретує це відчуття як "я задихаюсь", хоча насправді рівень кисню вищий за норму.
Ватні ноги та поколювання в кінцівках
Відчуття, наче ви "засиділи" кінцівку.
Спазм м'язів шиї
Напружена шия, через що може виникати головний біль.
Ком у горлі
Іноді може провокувати першіння, гикавку, кашель, відчуття набряку язика.
Сухість у роті
Спрага, зазвичай підсилення сухості зранку або напередодні стресових подій.
Дратівливість
Роздратованість, вразливість.
Запаморочення, дереалізація та деперсоналізація
Можливе відчуття, що все нереально. Здається, ніби кисню замало.
Пітливість
Особливо пітніють долоні та ноги.
Температура
Можливе підвищення температури до 37,5.
Але іноді, як сигналізація автівки реагує на дитину, що грає поблизу, так і наша тривога дає збій.
На те є чимало причин:
– стресові події;
– генетика;
– недостатня обізнаність у якомусь питанні;
– недостатнє задоволення емоційної потреби у безпеці в дитинстві;
– надмірне навантаження;
– ліки та психоактивні речовини.
Як правило, тривожна симптоматика розвивається за наступним планом: ситуація помилково інтерпретується як небезпечна, через що зростає тривога. Людина інтуїтивно намагається зменшити переживання й відчути безпеку. Їй це вдається, але наш мозок все одно зчитує ситуацію як небезпечну. Так відбувається і в інших подібних випадках.
Перелік тривожних розладів згідно з актуальними міжнародними медичними класифікаціями
Надмірна тривожність і занепокоєння (тривожне очікування), що тривають понад 6 місяців. Людині складно контролювати себе. Часто спостерігаються фізичні симптоми тривоги.
Повторні несподівані напади паніки. Панічна атака – це різкий сплеск сильного страху, що супроводжується фізичними симптомами. Часто симптоми інтерпретуються як гострий фізичний стан, людина може викликати швидку допомогу.
Виражений страх деяких ситуацій, в яких може виникати відчуття небезпеки (транспорт, вихід з дому). Як наслідок – їх уникнення. У попередніх редакціях (МКХ, DSM) цей розлад був симптомом панічного розладу, тепер його вивели в окремий діагноз.
Страх конкретного предмета або об’єкта. Найчастіше: літаків, собак, змій, павуків, висоти. Також супроводжується уникненням.
Позначений страх чи тривожність щодо однієї або декількох соціальних ситуацій. Наприклад, вести бесіду, зустрічатися з незнайомими людьми, їсти чи пити в публічних місцях та виступати перед загалом.
Надмірний страх чи тривога щодо розлуки з тими, до кого прив’язана особа. Можуть супроводжуватися фізичними симптомами та нічними кошмарами.
Неспроможність говорити в конкретних соціальних ситуаціях, де є очікування виступу (наприклад, у школі), хоча в інших випадках проблем говорити немає. Порушення перешкоджає навчальним, професійним досягненням або спілкуванню.
Надмірний страх щодо фізичного самопочуття. В американській класифікації вживається термін «розлад тривоги за здоров’я» (на відміну від МКХ 11 – «іпохондрія») через стигматизацію поняття в буденній свідомості. При цьому людина може мати реальну фізичну хворобу. Сюди відносять соматоформні розлади, ВСД, психосоматику.
Лікування кожного з тривожних розладів має свої особливості. Як правило, першою лінією допомоги є когнітивно-поведінкова терапія. Розглянемо узагальнений план терапії в КПТ:
Ми хотіли продемонструвати ефективність цього методу, але боялися закидів, що на відео – актори. Тому, зважаючи на подібність будови лімбічної системи в людини та собаки, ми продемонструємо, як ця терапія працює в маленької Челсі.