Принцип "тут і тепер"
Допомога сфокусована на нинішніх проблемах людини. Ми гасимо пожежу. Наше завдання – зменшити страждання в теперішньому часі, але ми досліджуємо і минуле, шукаємо вразливі місця й намагаємося зміцнити наш захист.
Когнітивно-поведінкова терапія є активним видом психотерапії. КПТ допомагає нам краще зрозуміти, як ми мислимо, віднайти та усвідомити неточні чи негативні інтерпретації, оцінки різних життєвих обставин та провести зміни в поведінці, аби більш об’єктивно подивитися на складні ситуації та реагувати на них ефективніше.
Метод не обмежується лікуванням лише психічних розладів. Він може бути ефективним інструментом, який допоможе навчитися краще керувати стресовими ситуаціями.
Особливістю когнітивно-поведінкової терапії є те, що зазвичай вона вимагає менше сеансів, проводиться більш структуровано, оскільки ставляться цілі терапії та формується план їхнього досягнення. Водночас КПТ є одним із найбільш ефективних та досліджених методів допомоги. Нині нараховується близько 300 мета-аналізів досліджень, які підтверджують його результативність.
Допомога сфокусована на нинішніх проблемах людини. Ми гасимо пожежу. Наше завдання – зменшити страждання в теперішньому часі, але ми досліджуємо і минуле, шукаємо вразливі місця й намагаємося зміцнити наш захист.
Робота направлена на вирішення проблем, тобто ми розставляємо пріоритети, визначаємо цілі та розробляємо план терапії.
Когнітивно-поведінкова терапія завжди досліджує свою ефективність, бо ми маємо бути певні, що лікування працює. Саме тому КПТ вважається науково-обґрунтованим методом допомоги.
Людина проходить залучення в процес терапії, отримує необхідні знання та навички, щоб успішно справлятись із життєвими труднощами, бути сама собі терапевтом.
Вважається, що проблеми психічного здоров’я краще розглядати як крайній варіант норми. Це відрізок, яким ми рухаємося протягом життя від психічного благополуччя до певних труднощів. Статистика свідчить про те, що кожна п’ята людина матиме той чи інший психічний розлад упродовж життя.
Проблеми людини розглядаються як взаємодія між думками/емоціями/ поведінкою і фізіологією та навколишнім середовищем у широкому сенсі слова, тобто соціальне, сімейне, фізичне та культурне середовище.
Наші думки про певну ситуацію впливають на те, як ми почуваємося фізично та емоційно, а також як діємо у відповідь. Наприклад: людина надсилає текст близькому другові, той зазвичай відповідає одразу, але цього разу минає багато годин без відповіді. Одна людина думає: «Із другом, мабуть, сталося щось погане». Вона може відчувати тривогу, пришвидшене серцебиття, їй важче дихати. Ця людина починає телефонувати всім знайомим, прагнучи з’ясувати, що сталося. Натомість хтось інший думає: «Я вже не цікавий другові, я нудний». Тоді людину може охопити смуток, пригнічення і вона перестає писати другу. Таким чином наші інтерпретації впливають на наш стан і на подальший розвиток ситуації.
Наші дії сприяють підтримці проблем і навпаки. В останньому прикладі можна було б змінити поведінку: запитати в друга, чому він так довго не реагував на повідомлення. І почути у відповідь, що в нього не було зв’язку або він був дуже зайнятий, замість довіритися думці «Я – нудна людина». Як наслідок – це змінило б наш настрій та розвиток ситуації.
Виходячи з когнітивного та поведінкового принципу, ми можемо намалювати наступний цикл:
Виходячи з когнітивного та поведінкового принципу, ми можемо намалювати наступний цикл:
Когнітивно-поведінкова терапія є ефективним способом лікування низки психічних розладів, як-от:
Але окрім медичних показань, цей метод успішно застосовують при роботі з такими проблемами: